Право власності визнається будь-якою демократичною державою світу. Століттями приватна власність була рушієм економічного росту. На жаль, одночасно з цим не розвивалися відповідні соціальні гарантії для бідних. Капіталістична система у західних країнах створює безліч відмінностей між багатими людьми, які є власниками великого та цінного майна, та тими, хто має мало або й нічого. Цілком зрозуміло, що вирівняти усі відмінності неможливо. Але, як соціал-демократи, ми не можемо погодитись з розділенням людей на дві групи. Ми віримо у право власності, але таке право жменьки капіталістів не може спрямовуватися проти решти людей.
Україна, де зараз йде процес приватизації, може уникнути помилок західних країн. Перш за все, слід приватизувати лише найгірші та найменш прибуткові компанії. Решта їх, яка є самоокупною та приносить гроші до бюджету, повинна захищатися від приватизації, оскільки вони є доброю основою для гарантій (соціального) благополуччя. Ми віримо, що для дієвості підприємства зовсім не має значення, є воно державним чи приватним. Ефективність залежить від способу керування. Ми не можемо користуватися централізованим плануванням - це релікт комуністів і з багатьох причин воно не може бути успішним; державні компанії мають керуватися фахівцями, яким платять за роботу за підсумками роботи компанії.