Але за даними на 1.01.99 року порЁвняно з 1997 роком зайнятЁсть населення у всЁх сферах економЁчно© дЁяльностЁ скоротилася майже на 700 тис. осЁб. Ця ситуацЁя вЁдбува¦ться на тлЁ загального зменшення чисельностЁ населення Укра©ни на 300,7 тис. осЁб (до 1997 р.) У таких умовах молодь бЁльше за Ёнших потерпа¦ на ринку працЁ. ПропозицЁя молодЁ на ринку працЁ протягом 1998 року порЁвняно з минулим збЁльшилась на 140,6 тис., або на 35,3 % Ё становила 538,7 тис. осЁб. Станом на 01.01.99 року на ринку працЁ перебувало 319064 осЁб безробЁтно© молодЁ, з яких 97,2 % - особи у вЁцЁ 18-27 рокЁв. Як одне з негативних явищ треба зазначити, що 32% молодих людей вбачають можливЁсть покращити сво¦ матерЁальне становище шляхом пошуку роботи за кордоном.

МолодЁ люди не мають вважатися людьми <другого сорту>. Ми не бачимо виправдання тому, що людей примушують жити на грошову допомогу за безробЁттям одразу ж пЁсля закЁнчення школи.

ЗайнятЁсть молодЁ можна розширити загальним зменшенням кЁлькостЁ робочих годин без зниження виплат за працю.

Достаток ¦ передумовою людсько© гЁдностЁ. МолодЁ слЁд надати доступ до достатку. ВЁдсутнЁсть достатку, наявнЁсть безробЁття та вЁдсутнЁсть перспективи у життЁ породжу¦ невпевненЁсть та соцЁальне самоусунення. Це ¦ загрозою демократЁ©.

ЗайнятЁсть можна стимулювати не санкцЁями, а створенням необхЁдних засобЁв та послуг, якЁ б дозволили молодЁ бути бЁльш <працездатною>.

Проблеми Ё перспективи молодЁ на ринку працЁ повиннЁ розглядатись у контекстЁ загального кризового стану економЁки. ВЁдсутнЁсть та гальмування структурно© перебудови, брак серйозних ЁнвестицЁй, отримання розвитку середнього та малого бЁзнесу не сприяють створенню нових робочих мЁсць, якЁ б стали для молодЁ об'¦ктом застосування знань, набутих у навчальних закладах. РинковЁ вЁдносини в умовах правово© демократично© держави об'¦ктивно надають молодЁ реальнЁ перспективи щодо вЁльного вибору професЁ©, мЁсця проживання, характеру та мЁсця застосування працЁ. СлЁд зазначити, що населення Укра©ни ма¦ досить високий освЁтнЁй потенцЁал. Разом з тим, Ё освЁтнЁй, Ё професЁйний потенцЁали вимагають регулярного поновлення Ё розширеного вЁдтворення. Здобувачем Ё носЁ¦м такого потенцЁалу ¦ молодь. Прагнення молодЁ мати високий рЁвень освЁти - вельми вагомий чинник, оскЁльки в майбутньому вона вЁзьме на себе важелЁ управлЁння суспЁльним виробництвом, формування ринково© Ёнфраструктури та розвиток бЁзнесу.

ПЁдвищення адаптацЁйного потенцЁалу молодЁ до ринкових умов неможливе без проведення державно© полЁтики зайнятостЁ щодо молодЁ, особливо на регЁональному Ё мЁсцевому рЁвнях.

Ми зобов'язу¦мося забезпечити конституцЁйне право на працю. Це означа¦ обов'язок суспЁльства забезпечити достойною роботою кожного, хто бажа¦ одержати роботу. Праця ¦ необхЁдним чинником того, щоб люди вЁдчували себе потрЁбними суспЁльству та його членами.

Кожен працЁвник та робЁтник ма¦ право одержувати справедливу платню, а також одержувати рЁвну винагороду за однакову працю. Це також означа¦ рЁвнЁ можливостЁ та однакову заробЁтну платню для чоловЁкЁв Ё жЁнок, а також полЁпшення можливостЁ по¦днувати у життЁ професЁю та сЁм'ю (турбота про дЁтей, роздЁлення робочого часу мЁж батьками). ОсобливЁ можливостЁ та вЁдповЁдна заробЁтна платня мають забезпечуватися ЁнвалЁдам, а також кожнЁй людинЁ, незалежно вЁд ©© вЁку.

Ми наполяга¦мо на тому, що сьогоднЁшн¦ безробЁття ¦ серйозною соцЁально-економЁчною та соцЁальною проблемою, та що повна зайнятЁсть усе ще залиша¦ться найважливЁшою метою, яко© треба досягти. БезробЁття ¦ неприйнятним морально та невиправданим економЁчно. ПолЁтичне та економЁчне прийняття безробЁття ¦ найголовнЁшою перешкодою на шляху до його зменшення. Повна зайнятЁсть ¦ ключем для задоволення Ёнших основних потреб людей та пЁдвалиною справедливого суспЁльства. Ми вЁдмежову¦мося вЁд концепцЁ©, що стверджу¦, нЁби повна зайнятЁсть вимага¦ визначення мЁнЁмального рЁвня безробЁття. Таю доводи ведуть до прийняття повно© зайнятостЁ як полЁтично дозволеного рЁвня безробЁття.

Ми категорично заперечу¦мо новолЁберальну тезу про те, що:

- мЁнЁмальний рЁвень безробЁття ¦ необхЁдним для пЁдтримки рЁвня конкурентоспроможностЁ на свЁтовому ринку, оскЁльки сама по собЁ конкурентоспроможнЁсть

не ¦ метою. Наша мета - прогрес усього суспЁльства;

- гнучкЁсть та послаблення контролю з боку держави ¦ ключовими чинниками

для створення робочих мЁсць;

- безробЁття не ¦ проблемою, оскЁльки бЁльша частина його ¦ добровЁльним.